Багато хто говорить, що християни, які дотримуються історичних, традиційних доктрин, відстали від часу, занадто ексклюзивні й знаходяться «на неправильній стороні історії».
Ранні християни всюди висміювалися, особливо представниками культурної еліти, їх виключали з кіл впливу і різного роду підприємств, часто піддавали гонінням і стратам. Історик і біблеїст ЛарріУртадо говорить, що римська влада ставилася особливо вороже до християн, в порівнянні з іншими релігійними групами.
Чому? Очікувалося, що у людей з різних народів будуть свої боги, але вони будуть готові вшанувати й богів інших народів. Майже в кожному будинку, в кожному місті, в кожній професійній гільдії, включаючи саму імперію, були свої боги. Ви не могли навіть взяти їжу в великому будинку або відвідати громадський захід, не зробивши будь-якого ритуалу на честь богів цієї конкретної групи або місця. Не робити цього було вкрай образливо, принаймні, для дому або спільноти. Це було навіть небезпечно, оскільки вважалося, що така поведінка могла викликати гнів богів. Більш того, неповага до богів імперії, на чиїй божественній владі ґрунтувалася її легітимність, вважалася державною зрадою.
Християни, проте, вважали ці ритуали й підношення ідолопоклонством. Вони були присвячені поклонінню виключно своєму Богу. Хоча євреї дотримувалися тієї ж точки зору, до них зазвичай ставилися терпимо, оскільки вони були окремою расовою групою, а їх особливості розглядалися як частина їхньої етнічної приналежності. Однак християнство поширилося на всі етнічні групи, і більшість віруючих були колишніми язичниками, які раптово після навернення відмовилися шанувати інших богів. Ця відмова створила величезні соціальні проблеми, роблячи неможливим прийняття християн на більшості громадських зібрань. Якщо член сім’ї або слуга ставали християнами, вони раптово відмовлялися шанувати домашніх богів.
Поширення християнства підривало громадський порядок, воно було загрозою культурному способу життя. Послідовники Ісуса вважалися занадто ексклюзивними, щоб бути хорошими громадянами.
Три причини вибухового поширення християнства
Але якщо так важко було бути християнином в перші три століття, чому люди все ж ставали послідовниками Христа? Чому християнство зростало в геометричній прогресії? Що такого особливого пропонувало християнство, що коштувало заплаченої за це ціни?
Уртадо і інші вказали на три моменти:
1. Християни були покликані в унікальний «соціальний проєкт», який одночасно ображав і залучав людей
Християни забороняли як аборт, так і практику «дітовбивства», коли небажаних дітей просто кидали на смерть. Християни також були сексуально контркультурними в тому сенсі, що вони утримувалися від будь-якого сексу поза гетеросексуальним шлюбом. І все це посеред того суспільства, яке вважало, що секс з повіями, рабами та дітьми – це нормально, особливо для одружених чоловіків.
Однак християни також були надзвичайно щедрі в поводженні зі своїми грошима, особливо стосовно бідних і нужденних, а не тільки до своєї сім’ї й расової групи. Ще одна вражаюча відмінність полягала в тому, що християнські громади були багатоетнічними, оскільки їхня загальна ідентичність у Христі була більш фундаментальною, ніж їхня расова ідентичність, і це створювало етнічне розмаїття, безпрецедентне для релігії. Нарешті, християни не мстилися і прощали своїх ворогів – навіть тих, хто їх вбивав.
2. Християнство пропонувало безпосередні, засновані на любові, особисті відносини з Богом Творцем
Народи, які оточували християн, бажали прихильності богів, і східні релігії говорили про досвід просвітлення, але справжні, засновані на любові, відносини з Богом крім християн ніхто більше не пропонував.
3. Християнство давало впевненість у вічному житті
Кожна інша релігія пропонувала ту чи іншу версію спасіння за допомогою людських зусиль, і тому ніхто не міг бути впевнений у вічному житті до самої смерті. Але Євангеліє дає нам основу для повної впевненості в спасінні зараз, оскільки воно дається по благодаті, а не за наші діла, завдяки зробленому Христом, а не нами.
Читайте також:
Рання Церква і сьогоднішній день
Рання церква вважалася надто ексклюзивною і представляла загрозу громадському порядку, тому що вона не шанувала всіх божеств; сьогодні християни знову розглядаються як занадто ексклюзивні члени суспільства, які становлять загрозу громадському порядку, тому що ми не шануємо всі ідентичності.
І все ж рання церква в цій ситуації росла і розвивалася. Чому?
Одна з причин полягала в тому, що християни висміювалися як занадто дивні й несхожі на інших. І все ж багатьох християнство приваблювало саме тому, що воно було іншим. Якщо релігія не відрізняється від навколишньої культури, якщо вона не критикує її й не пропонує їй альтернативу – вона вмирає, тому що вважається непотрібною. Якби сучасні християни також були відомі цнотливістю, щедрістю і справедливістю, багатоетнічністю і миротворчістю і відрізнялися в цьому від світу, – хіба це не приваблювало б багатьох? За іронією долі, християни спочатку «йшли не в ногу» з культурою з питання сексу, і в кінцевому підсумку змінилася не церква, а культура.
Ще одна причина процвітання християнства полягала в тому, що воно пропонувало те, про що навіть не заявляла жодна інша культура або релігія – відносини з Богом, засновані на любові, і спасіння по благодаті. Сьогодні нічого не змінилося. Жодна інша релігія не пропонує цього, як і секуляризм. Це як і раніше унікальні «вигідні пропозиції», які можна донести до духовно голодного і спраглого населення.
Рання церква, безсумнівно, виглядала так, немов вона перебувала на «неправильній стороні історії», але замість цього вона змінила історію, наполегливо дотримуючись біблійної Доброї Новини. Саме до цього ми повинні прагнути.
Автор: Тімоті Келлер
Джерело: ieshua.org
