Самоомана фарисейства

Викриття гріха, неправди, лицемірства, і релігійного лицемірства зокрема, є невіддільною частиною Євангелія. Правда визволяє. Вона робить людину вільною. Ось чому євангельське християнство і самохвальба речі несумісні. Тому що Євангеліє – це зруйнування усілякої людської хвальби, і конфесійної передусім. «Де ж тоді хвальба? Вона виключена. – Яким законом? Діл? Ні, але законом віри. Бо ми вважаємо, що людина виправдується вірою, без діл закону. Хіба Бог – тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган!» (Рм. 3:27-29). Бог не дивиться на особу. У Нього немає любимчиків. Він Батько всіх людей.
А Ісус? Ви спитаєте, де Ісус говорив про це? Ось, будь ласка, в Євангелії від Луки читаємо: «Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, Він сказав цю притчу: “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий – митар…”» (Лук.18:9-10). Що було далі ви знаєте. Нема куди правди діти: Ісус викривав самооману фарисеїв і водночас застерігав Своїх учнів від неї.
Святенництво – це надзвичайно підступна закваска, в яку дуже легко впасти. Це стається непомітно. Люди просто впускають у серце думку, що вони є правильніші за інших і стараються виглядати кращими, ніж є насправді. Ось і все. І неважливо, під соусом якої побожної ідеї це подається. Факт незмінний – подається.
У фарисеїв теж були глибокі богословські підстави для їхнього лицемірства. Вони не були циніками, вони були сліпими. І їм подобалось бути такими. Їм було добре. Вони охоче займалися виправленням інших. Тицяли їм на скалки в оці, а в себе не помічали колоди. Цідили комара, а ковтали верблюда. Обходили землю, щоб знайти новонаверненого і робили його вдвічі більше гідним геєни. Але Євангеліє нікому не буде лестити, воно нікого не буде заколисувати в його самовпевненості та самоомані, як тоді, так і сьогодні воно викриває нашу облуду і будить нас, будить, будить: «Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті» (Мт. 23:25).
Читайте також:
N.B. Будь-які збіги з реальними людьми чи подіями є випадковими. Все сказане вище описує загальні явища, а не конкретних людей. Якщо на комусь горить шапка від цього допису, запевняю, нікого особисто я не мав на увазі.







