Блог Сергія Головіна

Гріхопадіння – чого домагався Лукавий?

Перш ніж розглядати те, як гріхопадіння вплинуло на природу людини, потрібно розібратися: в чому ж, власне, полягало гріхопадіння — яка його сутність і як саме воно сталося? Необхідно усунути безліч непорозумінь, пов’язаних з цим питанням. Починаючи від припущення, що гріхопадіння якимось чином пов’язано з надкушеним яблуком або з сексуальними стосунками чоловіка і жінки, а то навіть жінки й змія, і закінчуючи ідеєю, що в гріхопадінні сатана довершує процес моральної освіти людини, яка до цього, нібито, знала лише тільки що таке добро, а що таке зло ще не розуміла.
Ми не будемо аналізувати всю різноманітність помилкових уявлень про сутність гріхопадіння (їх безліч, спектр їх сягає від безглуздості до екзотичності). Адже якщо вам за родом роботи доводиться мати справу з готівкою (наприклад, ви — касир в банку), вам відомо: немає потреби вивчати всі різновиди фальшивих купюр. Досить добре знати, яка справжня купюра, і ви завжди зможете розрізнити підробку. Ось і ми не будемо витрачати свій час на розбір невірних ідей, а спробуємо розібратися, про що ж насправді говорить Писання.

Отже, Творець уклав з людиною заповіт, що включав три веління:

1) панувати над творінням
2) плодитися, розмножуватися, наповнювати землю
3) Слідувати Божому водійству

Останній з цих пунктів був пов’язаний з одним-єдиним обмеженням: «Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!» (Буття 2:17). Що ж це було за дерево? Відповідь однозначна: ми не знаємо! Любителі поміркувати понад те, що написано, мають безліч різних думок з цього приводу. Але, на жаль, у своїх теоріях дереву і плодам його вони приділяють значно більше уваги, ніж це робить Писання. Адже не у властивостях же плодів полягала проблема! Інакше її було б легко вирішити за допомогою промивання шлунка.
Іменник «даат», перекладений як «пізнання», в інших місцях Писання перекладається також як «ведення», «наміри», «умисел», «вміння», «розуміння», «сенс», «премудрість». Воно аж ніяк не відноситься виключно до сфери теоретичної поінформованості, і походить від дієслова «Йадав», що несе ідею повного самоототожнення з об’єктом пізнання. У різних формах він вживається в безлічі текстів. Наприклад, таких, як «Зупиніться і пізнайте, що Я — Бог» (Псалми 45:11) або «І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна»(Буття 4: 1). Зверніть увагу: в останньому випадку слово «пізнав» означає всю повноту подружнього єднання. Воно означає фізичне злягання, але аж ніяк не вичерпується цим. (Коли мова йде виключно про фізіологічний аспект, Писання використовує евфемізм «лежати з …», як у 2 Самуїла 12:13 або ж в 1 Царів 1: 2).
Первозданний чоловік був в курсі, що таке «дуже добре» (Буття 1:31), і як це, якщо «не добре» (Буття 2:18). Так що уявлення про добро і зло у людини вже було — він знав про це не з чуток. Але поки він жив під покровом Божої благодаті, внутрішня боротьба між добром і злом була постійною реальністю його життя. Ослухавшись ж Бога, людина «пізнала» («Йадав») всю тяжкість цього конфлікту на власній шкурі.
З самого початку людина, відповідно до Божого плану, була створена як Божий образ і подоба. Богоподібність — основоположний і невід’ємний атрибут людської особистості. Сатана ж нав’язує людині подвійну брехню, стверджуючи, що:

– Бог не бажає, щоб людина уподібнилася Богові;
– людина може уподібнитися Богу власними зусиллями.

Бог сказав ясно й однозначно: «створимо людину за образом Нашим, за подобою Нашою». Змій же натякає людині: «Бог не хоче, щоб ви були подібні до Нього», чим збуджує в людині заздрість і підозрілість.
Адже що стало причиною гріхопадіння? Голод? Ні в якому разі, — людині було дозволено їсти «Із кожного дерева в саду». Сексуальний потяг? Знову ж таки, немає — плодитися і розмножуватися було заповідано. Жага влади? Але людина на те і була створена, щоб панувати «над усією землею».
Причина в тому, що люди захотіли самі бути «як боги». Захотіли бути образом без прообразу. Захотіли самі вирішувати, що є добро, що є істина, що є справедливість. У підсумку вони втратили і те, та інше і третє: «Нехай святиться ніщо твоє, нехай прийде ніщо твоє, нехай буде ніщо твоє, як в ніщо і в ніщо» (Ернест Хемінгуей, «Там, де чисто, світло»).
Ну не чи не вражаюче? Все те, до чого ми прагнемо, було спочатку дано нам люблячим Творцем! «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.» (Якова 1:17). Сатана ж хоче змусити нас повірити, що Бог нам чогось недодав: чи то нездатний, то чи не бажає.

У цьому — сутність будь-якої земної релігії: ти сам повинен досягти того, що тобі не дано Богом.  Не надійся — доможися. Основа гріхопадіння — недостатність довіри Богу. Це, власне, і було те, чого домагався лукавий, ставлячи пряме запитання: «Чи Бог наказав?» (Буття 3: 1). Немає нічого більш руйнівного для відносин любові, ніж недовіра!
[sc name=”obraz-podoba” ] [sc name=”futerblock” ]

Схожі статті
Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button