СвітХристиянські новини

Конституційний суд Німеччини дозволив евтаназію

Федеральний конституційний суд ФРН визнав законним право тяжкохворих людей на добровільну смерть. Таке рішення було оголошено 26 лютого, повідомляє www.slovoproslovo.info з посиланням на Укрінформ.

«Право на смерть за власним бажанням належить до особистих прав людини. Воно включає свободу вчинити самогубство або вдатися до допомоги третьої сторони для добровільного відходу з життя», – зазначив голова вищої судової інстанції ФРН Андреас Фосскуле.

За висновком суддів, загальне право людини включає, зокрема, право на самовизначену смерть, у тому числі за допомогою «третіх осіб». Рішення, яке приймає індивід у такому випадку, держава та суспільство мають вважати актом «автономного самовизначення». Тож лише сама людина може вирішувати для себе, чи варто їй продовжувати життя. Оцінка цього рішення на основі загальних цінностей, релігійних заповідей, соціальних моделей або міркувань об’єктивної розумності забороняється.

Своїм рішенням Конституційний суд ФРН визнав недійсним п. 217 Кримінального кодексу, що забороняє евтаназію на комерційний основі.
Таким чином, віднині жоден лікар не може бути покараний за те, що допоміг пацієнтові померти.
Утім, з рішення суду не випливає, що законодавчому органу конституційно заборонено регулювати нюанси допомоги щодо самогубств, йдеться на сайті установи.
Монотеїстичні релігії заявили про захист життя на його завершальному етапі. У Ватикані оприлюднено Спільну декларацію монотеїстичних авраамічних релігій про проблеми завершального етапу життя, в якій наголошується на тому, що евтаназія та асистоване самогубство є неправильними самі по собі, і, як наслідок, неправильними з моральної й релігійної точки зору й повинні бути заборонені без винятків.

  • Евтаназія та асистоване самогубство є неправильними самі по собі, та як наслідок, неправильними з моральної та релігійної точки зору й повинні бути заборонені без винятків. Категорично відкидається будь-який тиск на помираючих пацієнтів, аби переконати їх закінчити своє життя активними та свідомими діями.
  • Жодного медичного працівника не можна примушувати чи піддавати тискові, аби він прямо чи опосередковано сприяв свідомій та навмисній смерті пацієнта через самогубство, чи будь-яку форму евтаназії, особливо якщо це суперечить релігійним переконанням медичного працівника. Протягом багатьох поколінь було прийнято, що слід поважати спротив у сумлінні проти дій, що суперечать етичним цінностям людини. Це також стосується тих дій, що були визнані легальними місцевою правовою системою, або певними групами громадян. Особисті переконання щодо питань життя та смерті, безумовно, належать до категорії спротиву в сумлінні, яку всі повинні шанувати.
  • Ми заохочуємо й підтримуємо перевірену й професійну паліативну опіку всюди й для кожного. Навіть тоді, коли зусилля, спрямовані на подальше запобігання смерті, здаються необґрунтовано обтяжливими, ми морально та релігійно зобов’язані забезпечити зручність, ефективне полегшення болю та симптомів, присутність, турботу й духовну допомогу вмираючому пацієнтові та його сім’ї.
  • Ми схвалюємо закони та політику, що захищають права й гідність вмираючого пацієнта, аби уникнути евтаназії та сприяти паліативній опіці.
  • Ми, як суспільство, мусимо робити все необхідне для того, аби бажання пацієнтів не бути тягарем не вселяло їм почуття непотрібності та, як наслідок, втрату усвідомлення цінності та гідності їхнього життя, що заслуговує на турботу й підтримку до його природного завершення.
  • Всі медичні працівники повинні мати обов’язок створювати умови для забезпечення релігійної підтримки тим, хто її просить у висловлений чи невисловлений спосіб.
  • Ми зобов’язуємося використовувати свої знання та дослідження для формування політики, що сприяє соціально-емоційній, фізичній та духовній опіці й добробуту, надаючи максимальну інформацію та турботу тим, хто стикається з важкою хворобою й смертю.
  • Зобов’язуємося залучати наші спільноти до питань біоетики, що стосуються помираючих пацієнтів, а також ознайомити їх із методами співчутливого супроводу тих, хто страждає та помирає.
  • Зобов’язуємось підвищувати обізнаність громадськості щодо паліативної опіки через освіту й надання матеріалів щодо догляду за страждаючими й помираючими.
  • Ми зобов’язуємося забезпечити підтримку сім’ї та рідним вмираючих пацієнтів.
  • Закликаємо всіх відповідальних за політичні стратегії та медичних працівників ознайомитись із цією всеохоплюючою перспективою та вченням монотеїстичних авраамічних релігій та навчанням для того, аби забезпечити найкращу допомогу вмираючим пацієнтам та їхнім сім’ям, що дотримуються релігійних норм та вказівок їхніх відповідних релігійних традицій.
  • Зобов’язуємося залучати також інші релігії та всіх людей доброї волі.

Джерело: ukrinform.ua

[sc name=”futerblock” ]  

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button