Для життя

«Нагуляюсь, а потім буду думати про душу» – у чому небезпека?

Молоді люди дуже часто самовпевнено відмахуються від Бога, не хочуть слухати ні про спасіння, ні про духовне життя. Хто винен і що робити?

Молоді хлопці і дівчата знаходяться в дуже крутому відрізку часу: світ широко відкриває їм свої обійми, вони раді пізнавати його різноманітність і вірять, що їм «море по коліна». Вони повні енергії і планів на майбутнє (або ж у них відсутні плани взагалі) і в той же час дуже бояться цього майбутнього.

При такому розкладі намагання говорити про вічні цінності і цілі в житті сприймаються як бажання зв’язати свободу самовираження і власного вибору життєвого шляху.

І часто у відповідь звучить: «Нагуляюсь, а потім буду думати про душу. Все життя попереду, куди поспішати?»

Ця позиція небезпечна і наперед програшна. І ось чому. Ми вибрали найпоширеніші причини, через які молоді люди хочуть «нагулятися, відкласти вибір на потім» і спробували подивитися на них з Божої точки зору:

В мене ще купа часу попереду

Все просто: ми не знаємо, скільки часу попереду в нас є. Ми навіть не здатні на 100% гарантувати, що прокинемось завтра вранці

Так що, раз за разом відкладаючи думки про Бога, ми ризикуємо просто упустити момент. А потім вибору може не бути.

Юнацтво – не час для духовного. Потрібно насолоджуватися життям. Насправді саме дитинство, юність – найкращий час для закладання духовного фундаменту. Це час, коли формуються погляди на світ, обираються життєві орієнтири, авторитети і цінності.

«Юність – не час для духовності. Потрібно насолоджуватися життям» – часто думають молоді люди. В цей час ми обираємо не лише професію і супутника життя. Ми формуємо своє майбутнє, майбутнє своєї сім’ї, і в перспективі – суспільства, країни.

А без здорових духовних орієнтирів дуже легко загубитися серед «авторитетних» думок і спокус. І в результаті наробити таких помилок, які будуть відгукуватися все подальше життя; це і залежності від поганих звичок, і аборти, і важкі хвороби, в’язниця, моральний і матеріальний крах… І далеко не все потім можна виправити.
А насолоджуватися життям можна і потрібно, адже це подарунок від Бога. Як саме це робити – це вже інше питання.

Вірити – це не успішно і не круто

Часто під «нагуляюсь» мається на увазі «спочатку досягну успіху в житті». А що є успіх для сучасного світу? Багато грошей, красива і бажано багата дружина, дім, авто, престижна робота, модні речі.

Радість, любов, мир, доброта, милосердя, терпіння – те, чого досягає душа людини з Богом – розглядається як непостійний, невловимий бонус до всіх цих матеріальних речей. Але не як сам успіх.

Молодь часто вірить матеріальному світу, навчена жити тут і зараз. Вимірюючи успіх мірою, яку пропонує цей хворий гріхом світ, молоді люди реально плутають свободу і рабство. І добровільно стають білкою в колесі заробляння, накопичення: її біг нікуди не веде, але забирає сили і час.

Тому дуже важливо усвідомити, що попереду життя у вічності, воно точно настане і від цього нікуди не подінешся.

Я боюся втратити свободу вибору і самовизначення

Важливо від самого старту зрозуміти, що життя з Богом – це не 623 «не можна», скучний гардероб і нудні співи. Життя з Богом – це кожен день прожити зі змістом, мудрістю і радістю. Це нові фарби життя без допінгу. Це справжня свобода вибору з повним усвідомленням відповідальності.

Так, дещо ти втратиш, обираючи Бога: страхи, біль, одинокість, смерть, сумнівні задоволення, які врешті-решт і приведуть до страху, болю, одинокості і смерті. Ну і найголовніше – втратиш квиток до пекла

Взагалі, важливо зрозуміти просту річ: щоб виконувати дві головні заповіді Бога – «Возлюби Господа Бога свого всім серцем твоїм і всією душею своєю і всім розумом своїм, і ближнього свого, як самого себе» (Мт.22:37-39) – не потрібно якось особливо одягатися, говорити спеціальні слова і виконувати ритуали. Для цього потрібне наповнене любов’ю серце і готовність нею ділитися. Головні зміни в людини, яка ввірує в Бога, відбуваються всередині. Зовнішні переміни – це лише відгомін Божого поклику в душі.

Бути віруючим – не круто

Тут відразу постає запитання: круто – це як? Якщо крутість – це те, що дає перевагу над іншими, привід для заздрості і захоплення, відчуття могутності і безмежної любові до себе, то так – це не круто.

Дуже важливо зрозуміти, що в Божій системі координат «крутість» взагалі з іншого боку. Сама мета життя, правила, можливості – інші. І необхідність звеличуватися над іншими, викликати схвалення і захоплення собою, улюбленим, маніпулювати, відпадає, як короста від рани, яка гоїться.

Навіщо вірити в Бога?

В цілому, «нагуляюсь» – це лозунг мислення, яке відштовхується від бажань тіла. Але людина – творіння складніше, ніж тварини, які живуть рефлексами та інстинктами.

Коли приходить усвідомлення, що «нагуляюсь» насправді означає «змарную життя, принесу шкоду собі, біль і розчарування своїм близьким і тим, з ким поки навіть не знайомий», тоді починаєш думати не лише про себе і свої бажання, але і про оточуючих людей, і про те, як прожити без болю і втрат.

Життя без Бога, без усвідомлення Його любові і Його планів особисто для тебе – беззмістовне, одноманітне і нагадує «американські гірки»: сьогодні все якось, ніби, складається і ти відчуваєш себе «на коні», можливо, навіть, супергероєм. А завтра – бац! – невдалий день і ти вже повний лузер. Післязавтра – ти і сам не можеш зрозуміти, що буде

Але життя людини, яка стала на Божий шлях, рухається з іншою амплітудою: поступово приходить спокій, «гірки» згладжуються і приходить усвідомлення, що по-справжньому цінне, важливе, а що не має жодного значення. З’являється міцна надія і впевненість у майбутньому. І ти знаєш: жити з такою впевненістю – велике щастя.

І найголовніше – за своє життя відповідаєш ти сам і ніхто інший. Так що, якщо сьогодні маєш шанс і можливість пізнати Бога ближче – ним варто скористатися.

Олена Бочковська

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button