Блог Дмитра Бінцаровського

Одностатевий шлюб – право людини?

Бувають люди гетеросексуальні і гомосексуальні. Гетеросексуальні люди мають право на шлюб. Усі люди є рівні.
Отже, і гомосексуальні люди повинні мати право на шлюб.
Саме так часто пропонують дивитися на питання визнання гомосексуальних шлюбів: це питання виключно прав людини. Можна абстрагуватися від усього іншого – етики, історії, релігії, соціології і т.д. Треба розглядати це питання тільки в площині прав людини.
Беремо тоді інший приклад.
Бувають люди моногамні і полігамні. Моногамні люди мають право на шлюб. Усі люди є рівні. Отже, і полігамні люди повинні мати право на шлюб.
Така ж залізна логіка, чи не так? На минулому тижні містечко у штаті Массачусетс розширило поняття партнерства, надавши поліаморним відносинам права шлюбних пар. Далі буде…

Однак абсолютна більшість тих, хто виступає за визнання одностатевих шлюбів, заперечує можливість полігамних шлюбів. Як правило, вони висувають три аргументи.

1. Юридичний

Сімейне право і так складне (насамперед через розлучення, численні повторні шлюби і т.д.). Гомосексуальний шлюб його не надто ускладнює: все зводиться лише до того, що сторонами шлюбу можуть бути особи будь-якої статі. Полігамний же шлюб надзвичайно ускладнює всі правовідносини. Однак їх можуть заперечити, що (а) в історії було і є надзвичайно багато країн з легалізованою полігамією. І їхнє законодавство працює. (б) найголовніше: якщо право на шлюб згідно своїх сексуальних уподобань (гомосекс., полігамн.) є справді фундаментальним правом людини, то чому юридичні складнощі мають ставати на заваді реалізації фундаментального права?

2. Історичний і етичний

Історично у західній цивілізації шлюб передбачав вірність і взаємну відданість партнерів. У гомосексуальному шлюбі цей аспект зберігається, у полігамному – ні. Тут ще більше питань. Чому взагалі раптом якісь алюзії на те, що традиційно склалося на Заході (і чому замовчування ролі християнської традиції у тому, що «так склалося»)? Якщо ми вже руйнуємо традиційне для Заходу означення шлюбу (вилучаючи «чоловіка і жінки»), то чому ми маємо зупинятися на цьому і не вилучати «на засадах вірності»? Крім того, що якщо оспівана сексуальною революцією «вільна любов» зовсім не суперечить моралі (за умови що всі сторони знають про цю «вільність»), то чому б не створити юридичний механізм, де можна «дарувати любов» якомога більшій кількості людей?

3. Соціальний

За запевненням прихильників гомосексуального шлюбу, полігамний шлюб має великі негативні соціальні наслідки. Багаті мужчини (і жінки) будуть мати багато партнерів. Це означає, що велика кількість інших людей будуть залишатися без шлюбу. Це призведе до зростання злочинності і т.д. Згода. Однак чимало «соціальних» аргументів можна висунути і щодо наслідків гомосексуального шлюбу.
Повертаємось до найголовнішого. Як тільки заходить мова про полігамію, прихильники гомосексуальних шлюбів відразу залишають область «прав людини» і розширюють дискусію, апелюючи до історії, етики, соціології і т.д. Однак те ж саме тоді справедливе і щодо визнання гомосексуальних шлюбів. Це теж не тільки питання прав людини. Воно передбачає значно ширшу і серйознішу дискусію.
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Дмитро Бінцаровський

PhD (Теологічний університет м. Кампен, Нідерланди). Працівник Євангельської реформатської семінарії України та Теологічного університету м. Кампен. Автор книги "Історія сучасного богослів'я".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button