Блог Михайла Назаренка

Переклади українською мовою книг Святого Письма. Підсумки

Як кожна книга має своє завершення, добігла кінця і моя розповідь в цьому невеличкому нарисі про Переклади книг Святого Письма для нашого русько-українського народу в його рідній мові. Можливо, в ньому я пропустив когось, хто долучився до цієї святої справи, але його не пропустив Всевишній. Нехай мені це дарують. Але як і в кожній книзі є післямова, а значить і підсумок написаного, дозволю собі зробити його.
«Переклади українською мовою книг Святого Письма забезпечують Пилипу Морачевcькому, Пантелеймону Кулішеві та Івану Пулюєві, Івану Огієнкові визначне місце й виняткове значення в історії української літературної мови від середини ХІХ – до середини XX століття.[1] Цей почесний список безперечно і заслужено ми поповнюємо іменами Івана Хоменка та вже сучасних перекладачів Біблії в незалежній Русі-України – Рафаїла Турконяка та Олександра Гижі, а також і передусім українцями у минулих століттях… Цей список, переконаний, не остаточний. Бо, крім суто доктринально-вербального на сьогодні є переклади уривків і всією Біблії суто мистецько-поетичним стилем. «Один з яскравих прикладів – творчість поета Миколи Карпенка, який видав поему «Книга Еклезіастова» (1996 р, видавництво «Кий», Київ; та після достеменної богословської та філологічної апробації – окремим виданням в 1997 році) та «Книгу Йова» (2000 р). Обидві книги отримали високі богословські та літературні оцінки. Протягом 2000-2003 рр. поет переклав «Книгу Псалмів» та книгу «Книгу приповістей Соломонових», об’єднаних єдиним заголовком «Книги поучительные, поэтические» (в такий розділ виділені ці книги в перекладі української Біблії). Наведемо показовий уривок:
«Стали води над горами в древні літа,
а Господь повелів – і побігли в долині;
і над ними верба промовля до калини,
і сім’я солов’їна до них приліта».
Ось як охарактеризовано його переклади: «Суворо дотримуючись канонічного тексту, Микола Карпенко одночасно надає їм (перекладам. — Прим. прот. А. У.) строфічний та ритмічний стрій сучасної поезії. Крім того, активно застосовує зображальні засоби як самої Біблії, так і класичної української поезії, особливо сонета… У всіх чотирьох поемах-переспівах біблійних книг письменник використовує назви дерев, рослин, птахів, тварин, побутових речей із української лексики. Вони органічно вписані в контекст біблійного сюжету, залишаючись українськими, почерпнутими з національного середовища. Проте ця українізація старозавітних текстів ненав’язлива, вона не спотворює східного характеру, а також контексту Псалмів й других книг Біблії».[2]

  • Читайте також

    Русь-Україна незалежна. Новий Заповіт Деркача-Духонченка
    Повоєнні 50-60 роки ХХ століття для української біблійно-перекладацької школи позначилися великими успіхами. За материнськими межами Руси-України  світ побачили два повні переклади Святого Письма на…

     

  • «Уікліфф» залучатиме до перекладу Біблії носіїв діалектів

З цим твердженням, а також адекватністю відтворення первинного тексту важко погодитися. Із сучасною українською строфікою та ритмікою зрозуміло: не всім подобаються тексти, викладені суто давньою метрикою, іноді вони виявляються більш милозвучними й зрозумілими, якщо викладені метричними засобами української мови. Але «українізуючи» навколишнє середовище, перекладач втрачає «місцевий колорит», іншими словами, він переносить увесь твір в іншу реальність. Цим переносом втрачається точний зміст, правильне розуміння тексту. Які можуть бути солов’ї на Близькому Сході, зокрема на території Палестини? На мою думку, цим лише псується переклад.»[3]
«Дослідивши шлях перекладу Біблії на українську мову, ми побачили, що він був досить тривалим і драматичним. Від початку перекладацької діяльності до з’явлення повної Біблії на українській мові минуло більш, ніж тисячоліття. Під час цього періоду були часи, коли переклад гальмувався. Основною мірою це робилось загарбницькими народами. Це періоди: XIII-XIV ст., коли татаро-монголи нападали на Україну, друга частина XVII ст., перша половина XVIII ст. та досить велика частина XX ст., коли Російська держава пригнічувала Українську. Також були періоди, коли переклад Біблії процвітав. Такими періодами можна назвати XVI ст., коли хвиля Реформації з Західної Європи потрапила в Україну. Тоді Біблія перекладалась досить активно. Протягом того часу були зроблені такі переклади, як Пересопницьке Євангеліє, яке використовується в наші дні для клятви президента країни. Також церковнослов’янською мовою була видана Острозька Біблія, яка є національною пам’яткою України. Ще один період можна віднести до просвітництва перекладацької діяльності – це кінець ХІХ–початок ХХ ст. В той час були виконані фрагментарні переклади, а також три з чотирьох перекладів повної Біблії на українську літературну мову»[4]
Солідаризуюсь із словами  Андрія Грущака, який написав: «Моє лиш одне – праця і велике бажання донести до свого народу сумну і трагічну хронологію духовного та фізичного нищення знедоленої, але невпокореної нашої нації, показати ту мужню боротьбу, яку вели славні сини і доньки України зі своїми підступними й лихими займанцями»[5] додам від себе – зуміли перекласти Боже Слово на русько-українську мову, вистояти і перемогти за допомогою Божою, Господа Ісуса Христа. Без Нього не було б ані Руси-України, ані нашої незалежности, ні нашого народу, ні нашої мови. Йому слава! Йому хвала!
 
[1] Тетяна Мороз. Маловідомі сторінки історії перекладів українською мовою книг Святого Письма від середини ХІХ – до середини ХХ століть.
[2] Протоієрей Андрій Ухтомський. Історія перекладів Біблії українською мовою ч. ІІІ https://r500.ua // посилання на Жукалюк, М., Степовик, Д. Коротка історія перекладу Біблії на українську мову / М. Жукалюк, Д. Степовик — К.: Українське Біблійне Товариство  , 2003. — С. 96-97.
[3] Протоієрей Андрій Ухтомський. Історія перекладів Біблії українською мовою ч. ІІІ https://r500.ua
[4] Історія перекладів Біблії українською мовою. https://uuc.adventist.ua
[5] Грущак А. Москалі. – Дрогобич: Посвіт, 2017. – 444 ст.
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Михайло Назаренко

Народився: Запоріжжя 1965; 1986-91 - Запорізький держуніверситет, спеціальність: викладач української мови та літератури. Працював учителем у школі 3 роки; 15 років - диктором і ведучим програм "Слово про слово", "Гранослів" на ОДТРК "Лтава".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button