Що означає вбивство Солеймані для християн в Ірані?
Загибель іранського генерала Касема Солеймані за наказом президента Дональда Трампа минулого тижня сколихнуло весь світ і призвело до дій у відповідь з боку Ірану. Що це означає для християн в Ірані, яких зараз за різними оцінками понад 1 мільйон?
Лазар Єґназар, у своєму досліджені доводить, що християни багато років очікували подібного. Вони чекають, що настане війна, це спричинить гуманітарну кризу, але разом з тим відкриє можливості для проповіді Євангелії у цій ісламській державі.
Єгназар та його дружина Меггі одружилися в Тегерані незадовго до ісламської революції в 1979 році. Любов до своєї країни та іранської церкви, а також успішний інженерний бізнес призвели до того, що вони залишилися в своєму домі під час восьмирічної Ірано-Іракської війни.
Незабаром після закінчення війни подружжя емігрувало до Великобританії, де вони почали надсилати гроші друзям та церковним лідерам в Ірані. Ці зусилля допомогли створити супутникове телебачення, яке допомагає навчати та організовувати підпільні церкви в Ірані.
Минулого року Єгназар передбачив, що незабаром Іран відкриється для Євангелії, і пояснив, як християнам потрібно до цього готуватися.
Зараз в іранському суспільстві панує повна невизначеність і тривога. У разі, якщо спалахне війна, християни постраждають найбільше.
- В Ірані розбився літак МАУ – всі пасажири та екіпаж загинули
- Чудо підпільної церкви Ірану
- Загостерння на Близькому Сході може нести ядерну загрозу
Християни в Ірані зазнають переслідування останні чотири десятиліття. У них відібрали всі права та привілеї як громадян. Заборонена свобода віросповідання та свобода зустрічей. Уряд відібрав власність, людей вигнали з роботи. Люди втрачають пенсійне забезпечення у випадку, коли хтось дізнається, що вони навернулися в християнство.
Християни в Ірані з нетерпінням чекають повалення ісламістського режиму аятол і повернення в країну свободи совісті та віросповідання.
У разі війни тисячі християн змушені будуть залишити свої доми й навіть країну. Це буде гуманітарна криза. Разом з тим країну покинуть тисячі простих іранців, які поїдуть у Вірменію, Туреччину, Азербайджан, створивши чудову можливість для євангелізації. Тому зараз вже потрібно до цього готуватися і мати план як діяти у разі війни.
Джерело: christianitytoday.com
[sc name=”futerblock” ]
“Лазар Єґназар, у своєму досліджені доводить, що християни багато років очікували подібного. Вони чекають, що настане війна, це спричинить гуманітарну кризу, але разом з тим відкриє можливості для проповіді Євангелії у цій ісламській державі.”
І тут впадає в око той факт, що щось подібне вже було в історії.
Тобто, наприклад, українські націоналісти – свого часу – теж робили подібні “ставки”.
Себто: в разі, якщо вибухне повномасштабний збройний конфлікт поміж найбільшими тогочасними військовими потугами, то це, мовляв, має призвести до падіння і краху московського комуно-більшовицького режиму. Й, відповідно, на цих руїнах ненависної чужинсько-тоталітарної імперії неодмінно мусить постати Українська самостійна соборна держава (УССД)…
Й тому, як вони гадали й міркували, тут слід зробити правильний вибір і постаратися “сподобатися” відповідному вірогідному переможцю у цій майбутній війні та всіляко співпрацювати й допомагати йому…
І от: на першому етапі 2-ї світової війни – в якості такого “вигідного старшого партнера-союзника”, що нібито може, в спільній боротьбі проти сталінського більшовизму, посприяти й допомогти їм здобути УССД, – ними вбачався ІІІ райх…
Одначе згодом, коли з’ясувалося, що нацистська верхівка ніяк не збирається толерувати БУДЬ-ЯКУ форму української державності – навіть у якості маріонеткового протекторату – а, тим паче, коли настав суттєвий, докорінний перелом у перебігу 2-ї світової війни і стало зрозумілим та очевидним, що Гітлер і Ко – тривіальні авантюристи-невдахи, то тоді їхні погляди звернулися в бік західних демократій – учасників Антигітлерівської коаліції…
А вже після капітуляції нацистської Німеччини, в повоєнні часи, ця їхня орієнтація на провідні країни демократичного Заходу ще більше зросла… Одначе і там, на вільному Заході, тамтешні можновладці теж: не надто були готові вітати й допомагати їм у цих їхніх надіях і сподіваннях…
Коротше кажучи. Навіть попри тодішню “холодну війну”, тим не менше, Боже Провидіння НЕ ДОПУСТИЛО, аби вона переросла у “гарячу” фазу, у пряме військове зіткнення поміж СРСР та його сателітами, з одного боку, та США та їх союзниками по НАТО, з іншого… Тим більше, що така війна, скоріш за все, могла обернутися всесвітньою ядерною катасторофою. І внаслідок якої, зокрема, на теренах України мала б залишитися майже безлюдна радіоактивна пустка і руїна…
Інакше кажучи. Вочевидь, у Господнього Промислу був зовсім інший план-замисел та визначені конкретні обставини і часові терміни, коли Україна мала стати самостійною і незалежною демократичною державою. І в якій, зокрема, постали й утвердилися – поміж інших прав і свобод – свобода слова, думки й сумління й, відповідно, змога вільно проповідувати й поширювати Євангеліє…
РЕЗЮМЕ. Також і іранським християнам, напевно, не варто і не слід розраховувати та надіятися на спалах військового конфлікту поміж тамтешнім режимом ісламо-шиїтських аятол, з одного боку, та демократичною заокеанською суперпотугою, з іншого…
Мабуть, і тут Боже Провидіння також визначило і має зовсім інший – більш “цивілізований” план-замисел та відповідний сценарій: коли саме і яким конкретним чином, урешті-решт, впаде цей радикально-екстремістський теократичний режим. І тоді обов’язково в Іран прийде довгоочікувана свобода й, відповідно, змога вільно й безперешкодно проповідувати й поширювати Христове Євангеліє спасіння і Царства Божого. :)
Р. S. І справді: так виглядає, що подальшого загострення цього американо-іранського конфлікту, дуже схоже, вже не буде.
Принаймні, в якійсь найближчій перспективі…
І, вочевидь, своєрідною “завадою” цьому якраз і стала катастрофа українського авіалайнера. Тим паче, що Ірану довелося визнати свою відповідальність за цю жахливу трагедію…
5 речей про Іран, про які більшість не знає:
http://outpouring.ru/news/2020-01-16-12320
Бачення і оприлюднення Божого промислу, допомагає зрозуміти Його іншим.