Блог Миколи Романюка

Вибори, кандидати та нові християнські вірування

Дивенні часи – на наших очах формуються нові християнські вірування. Ось одне з нових: виявляється, що якщо євангельські християни стануть депутатами, то вони щось почнуть робити добре для міста, для людей, для Бога, для поширення Царства Божого. Нісенітниця. Бо правда в тому, що якщо вони цього не робили раніше – то депутатство піде їм і їх громаді лише на шкоду.
Або ще таке: якщо до політичної партії долучаються як кандидати члени баптистських, п’ятдесятницьких чи харизматичних церков, то ці партії одразу стають просімейними, прохристиянськими і однозначно вартими до обрання. Ну а це вже, пробачте, дурість. Живий і проактивний християнин може вплинути (і то ймовірно і то в майбутньому) на своє найближче партійне оточення і то чисто теоретично. А ще ці віряни у свої нові доктрини не беруть до уваги, хто там більшість на верху різної партійної висоти, і який шлейф за ними тягнеться. Віряни з ЄХБ, ХВЄ й інші їм (партіям) потрібні – а куди правду діти – задля збільшення лояльного електорату з наївного  та інтелектуально не перевантаженого церковного середовища, для якого наявність «свого» одразу приваблює, а ще відбілює і «освячує» всю партію.

Чи ще така «віра»: партія, до якої належить той і той, святіша і чистіша, ніж партія до якої пішов інший. Глобально в українському політикумі немає декількох справжніх партій, як у демократично розвинених країнах. Ті наші 120 чи й більше постійно реінкарнуються з новими іменами і вивісками, але залишаються здебільш ідеологічно імпотентними, як і ті, що були до них і будуть після. А ті, які мають обриси ідейних партій, наповнені нерідко глибоко безідейними людьми, для яких їхній приватний зиск – це вся і ідеологія і релігія, неважливо у який бік хто хреститься. А тому, ймовірно, крім перемальованих комуністів і відверто бізнесових, немає великого значення у якій хто партії. І час – хороший суддя: через чотири роки повернемося до підсумків.
За кого голосувати? Лише за ті команди на місцях, які ви хоч якось безпосередньо знаєте, розумієте, цінності яких теоретично можете спрогнозувати. Цікавтесь не лише тим, що обіцяють, пам’ятаючи народну приказку «Обіцянка – цяцянка, а дурню радість», але й тим, що ті люди вже робили не лише як депутати, а як громадяни. Бо лише кандидати, відомі турботою про спільну користь, варті якнайпильнішої уваги.
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Микола Романюк

Микола Романюк, 45 років, одружений, троє дітей. Вивчав німецьку в Дрогобичі, богослов’я в Одесі. Викладаю у семінаріях та на семінарах, старший пастор в Ірпінській біблійній церкві. Відчуваю своє покликання у тому, щоб пізнаючи Бога і служіння Його людям, допомагати в цьому іншим.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Досить реалістичні і актуальні цей текст і всі його спостереження й оцінки. І, на жаль, не надто вони вже оптимістичні й райдужні. Але, як казав відомий “класик”, наразі “маємо те, що маємо”… Особисто у мене – в цьому контексті – вся надія лише на ПРЯМЕ й БЕЗПОСЕРЕДНЄ втручання Божого Провидіння в цю ситуацію в Україні. І, зокрема, на те, що Він, наш всемогутній, милостивий і премудрий Господь, врешті-решт, вельми потужно і масштабно, як і обіцяв, “в останні дні” виллє Свого Святого Духа “на всяку плоть”. Як, передусім, серед Свого тутешнього Божого народу – різних деномінацій і традицій, так і, в цілому, в усьому вітчизняному суспільстві. І тоді неминуче розпочнеться на наших теренах нова П’ятидесятниця (нова євангелізація): грандіозне духовне – євангельське пробудження і навернення до Бога великих мас людей в Україні – серед практично всіх соціальних та вікових верств і категорій нашої людності. Й, відповідно, в тому часі грядуть суттєві позитивні зміни в менталітеті, особистісній і громадській поведінці всіх цих людей. А, може, і далеко поза межами нашої держави: на Схід і Захід, Північ і Південь… Амінь. :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button