Варто замислитись

Чого мене навчила війна

 1. Все змінюється. Те, що сьогодні здається непорушним, вже завтра може зникнути, а неймовірне – стати буденністю. Ще рік тому про комендантську годину, репресії та війну я знав тільки з книжок, а життєві плани будував хіба що з поправкою на інфляцію. Але, як кажуть українці, «не так сталося, як гадалося».

2. Втім, навіть страшні зміни можуть обернутися на краще. Коли обжитий десятиліттями маленький світ зруйнований, під уламками можна знайти несподівані речі, як це буває при знесенні старого будинку. І зовсім не обов’язково це буде якийсь безглуздий мотлох. А вже якщо життя випхало тебе в далекі краї, готуйся до всякого. У тому числі – до приємних сюрпризів. Господь милостивий.

3. Людина – складна істота. Вона може проявити себе і твариною, і праведником. І іноді – це одна і та ж особа. Врятувати тобі життя може відомий негідник, а перевірений друг – зрадити. Втім, далекосяжних висновків робити не варто – в сумбурні часи війни моральні програми дають збої і це нормально.

4. Найщиріше всього виходить молитися за інших, а не за себе. Хоча молитися під артилерійським обстрілом мені не доводилося. Мабуть, у Бога щодо мене якісь інші плани.

5. Прощати важко. Дуже. У деяких ситуаціях війни прощення може здаватися зрадою. Однак, це вряд чи звільняє нас від Божої настанови.

6. Але для радості є привід – ангели ж теж поруч. Без них ми б не впоралися. Правда, щоб відчути, як ангел витягує тебе за комір, потрібно зануритися на саме дно.

7. Чим швидше руйнується мішура наших планів і доль, тим очевидніше реальність промислу Божого. Власне кажучи, він один і реальний, а решта – випадкові комбінації тимчасових обставин.

8. Якщо ти в курсі деяких речей, ідея з Потопом не здається такою вже радикальною. Мерзоти, на які здатна людина, вражають. А ще більше вражає масштаб явища. Буває, приємна людина стає помічником ката. Гаразд би за гроші – так ні ж, собі в збиток.

9. Підставити іншу щоку – сильний жест. Але ще більш сильніший – не вдарити по ній. Адже поки розгортається корпус і кулак летить до мети, навіть середнього розуму людина здатна придумати парочку вагомих виправдань для насильства.

Максим Віхров

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button