Важливе

П’ять міфів про християнство

Про християнство існує цілий ряд хибних уявлень, стереотипів, міфів, які часом не дозволяють сторонньому спостерігачеві побачити всю чистоту, щирість і цінність християнської віри.
«Християни для цього світу – як душа для тіла», – сказав хтось із древніх. Як без душі тіло перетворилося б в труп, гниючу плоть, так і без християнства цей світ розклався б, самознищився, став би місцем, просоченим «трупним запахом» гріха. Так чому ж ще так багато тих, хто вважає, що тілу нашого світу не потрібна християнська душа?

Міф 1. До Господа можна прийти різними шляхами

Багато хто переконаний, що не так уже й важливо, у що вірити, тому що всі шляхи ведуть до Бога. І чи назвеш ти Бога Вселенським розумом, матінкою-природою, провидінням – різниці немає ніякої. Але Біблія в корені спростовує таку оману, доводить, що єдиний шлях до Бога – через Ісуса Христа. Ось як про це говорить Писання:
«Бо немає іншого імені (крім імені Ісуса Христа – ред. Х.Г.) під небом, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії. 4:12).
«Ісус сказав йому: Я дорога, і правда, і життя ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Ів. 14: 6).
«Кожен, хто переступає вчення Христове і не перебуває в ньому, не має Бога; хто пробуває в науці Його, той має й Отця і Сина» (2 Ів. 1: 9).
«Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус» (1 Тим. 2: 5).

Міф 2. Християнство – релігія рабів

Від християнства деяких відштовхує ідея смирення, яка закладена в його основу. Такі люди наводять як приклад відоме біблійне місце: «І коли вдарить тебе в праву щоку твою, підстав йому й другу» (Мт. 5:39) – і на його основі вибудовують твердження про те, що християнство пропагує рабську покірність.
Але християнське смирення – це не рабська покірність, це перемога сили духу над бажанням помститися, над спалахами злості та агресії в собі. Ви спробуйте на образу на свою адресу відповісти не чимось образливим, а добром і миром. І тоді побачите, що простіше – відповідати злом на зло або ж на зло відповісти добрим вчинком. Ви переконаєтеся, яка насправді потрібна неймовірна сила духу, яка потрібна мужність, щоб «підставляти щоку».
Справжнє християнське смирення – це прояв внутрішньої сили, створення світу і гармонії у власній душі, смиренність не зі злом, а смиренність перед Богом.

Міф 3. Християни винні в хрестових походах

Один з головних козирів тих, хто намагається довести всю порожнечу християнської віри, – хрестові походи. «Як ви можете говорити про те, що християнство проповідує любов, коли нам з історії знайомі криваві хрестові походи ?!» — в праведному гніві запитують такі люди.
Відповідь насправді проста. Стверджувати, що християнство – брехня, тому що в історії були хрестові походи, все одно, що стверджувати, що всі німці жорстокі, бо в історії був такий німець, як Адольф Гітлер. Саме серце християнського вчення – любов до ближнього. Вбивство в християнстві – страшний гріх.
У якийсь історичний період жадібні володарі захоплювали землі, грабували, вбивали, називаючи свою невгамовну спрагу грошей і земель «хрестовими походами». Вони прикривали власні амбіції ідеєю навернення язичників в християн, ігнорували геть усі християнські заповіді, тому що християнство для них було всього лише ширмою, за якою ховалася звичайна жадібність і бажання якось виправдати ведення війни.
Аморальні політики завжди знаходили способи назвати свої справи правильними й завоювання «богоугодними», оголосивши чи про те, що німці краще всього іншого світу, або про те, що для поширення християнства необхідно вбивати.

Міф 4. Серед вчених немає людей віруючих

Міф про те, що, як тільки людина починає займатися наукою, вона перестає вірити в Бога, – дійсно всього лише міф. Він є невірним так само, як і уявлення про те, що християнством цікавляться тільки темні й неосвічені особистості.
Насправді, як сказав Макс Планк, знаменитий німецький фізик: «Куди не кинь погляд, ми ніколи не зустрінемо протиріччя між релігією і природознавством, а, навпаки, виявляємо повну згоду як раз у вирішальних моментах. Релігія і природознавство не виключають один одного, як дехто нині думає або побоюється, а доповнюють і обумовлюють один одного».
Цю позицію підтверджують і результати масштабного дослідження, проведеного співробітниками Університету Райса, штат Техас. Дослідження (за даними nplus1.ru) проходило в восьми регіонах – Франції, Гонконгу, Індії, Італії, Тайвані, Туреччини, Великобританії і США.
Автори залучили до нього фізиків і біологів, оскільки саме ці науки досліджують походження людини та Всесвіту, і, за словами авторів, релігійний і науковий погляди найчастіше не збігаються саме в цих двох областях. У дослідженні брало участь 9 422 людини різної статі, віку і статусу з університетів і дослідницьких інститутів.
В результаті з’ясувалося, що більш ніж половина вчених з Гонконгу (54 відсотки), Італії (57 відсотків), Тайваню (74 відсотків), Індії (79 відсотків) і Туреччини (85 відсотків) вважають себе релігійними. Атеїсти складають більшість серед учених тільки у Франції (51 відсоток).
До того ж в Гонконзі 54 відсотки вчених вважають себе релігійними, при тому що серед всього населення країни релігійними вважають себе лише 20 відсотків. У Тайвані 74 відсотки вчених релігійні, а в цілому серед населення країни назвали себе релігійними тільки 44 відсотки.

Міф 5. Спасіння можна заслужити добрими справами

Наступний міф – не обов’язково бути християнином або вірити в Бога, можна просто бути хорошою людиною – не вбивати, чи не грабувати – і тебе чекає рай.
Насправді істина така, що ніхто з нас не заслужив раю. Немає на світі жодної людини, яка була б абсолютно праведною і відповідала б стандартам праведності Святого Бога.
Писання каже: «Нема праведного ані одного; нема, хто розумів; ніхто не шукає Бога; усі повідступали, стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного» (Рим. 3: 10-12);
«Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному чим-небудь, той винним у всьому. Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбу, сказав: Не вбивай; тому, якщо ти перелюбства не чиниш, а вб’єш, то ти також злочинець закону» (Як. 2: 10,11).
Ось чому Царство Небесне людині дається не по заслугах (інакше жоден з нас туди не міг би потрапити), а просто як дар, даний Богом через Ісуса Христа.
У цьому-то і суть Євангелія: люди можуть отримати прощення і вічне життя даром, не завдяки своїм справам, а завдяки тому, що зробив для них Ісус Христос, як говорить Біблія: «Всі згрішили і позбавлені слави Божої, але дарма виправдуються по благодаттю, через відкуплення в Ісусі Христі» (Рим. 3: 23-24).
Ісус Христос, єдиний справжній Праведник на всій землі, помер за кожного з нас, заплатив власним життям за наші гріхи, щоб тепер ми, приймаючи Його жертву і прощення Бога, могли виявитися гідними вічного життя. Ось чому Євангеліє названо саме так (з грецької це слово перекладається «добра звістка»).
Отже, ось вона – добра звістка для всіх людей: покаявшись перед Богом і прийнявши Ісуса Христа як свого Спасителя і Господа, ти отримуєш порятунок не по заслугах, а через покаяння і віру. Про це йдеться в Біблії:
«Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися» (Дії17:30);
«Покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мк. 1:15).
Все просто: «Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, засуджений буде »(Мк. 16:16). Порятунок ніяк не можна заслужити добрими справами, людина може отримати порятунок лише за однієї умови – якщо прийде до Христа з покаянням і вірою.

Джерело: Протестант

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. “Стверджувати, що християнство – брехня, тому що в історії були хрестові походи, все одно, що стверджувати, що всі німці жорстокі, бо в історії був такий німець, як Адольф Гітлер.” – але ж саме цим християни займаються по відношенню до атеїстів, зв’язуючи атеїзм із коммунізмом, хоча у сучасному світі атеїзм поширюється навпаки – із країн капіталістичного Заходу. Саме Захід поширює ідеї вільного від забобонів гуманізму, ідею благочинності, вільної від метафізичної торгівлі добрими вчинками у “бога” за “білетик” до Раю, віри у краще майбутнє, а не у примар, вигаданих у сиву давнину, котрими користуються, щоб відмивати гроші на благочинності. Саме Захід навчає як зняти із себе уявну провину перед уявною істотою, що була вигадана та нав’язана покидьками із уявними авторитетами, у часи, коли народи не мали а ні сучасних прав, а ні свобод, ні права не знати тієї маячні, що насаджував покидьок-князьок та його жалюгідні міньони, нищучи автентичність нації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button