Поезія

Заховай мене у долонях – Марія Звірід

Доторкнися до мого серця,
Заховай у Своїх долонях,
Пригорни Ти його до Себе,
Як малесеньке пташеня…
І на дотик воно озветься,
Бо навколо негода стогне,
Заспокоєння тільки в Тебе,
Мій Ісусе, з Тобою я.
І вгамується дужий вітер,
Синьооке всміхнеться небо,
Розгойдає веселку щастя,
Подарує пречисту даль,
Знов полине воно над світом,
Бо єдиного серцю треба —
Тільки волі Твоїй віддаться,
Ти розвієш гірку печаль.
Заховай мене у долонях,
Дай забути світу марноту.
Дай зігрітись від дощів холодних.
І відчути серцем теплоту.
Ти, мій Боже, Ти — моя надія,
Ти — веселка радості моя.
І душа моя про щастя мріє,
Як Тебе побачу в небі я…

Більше поезії Марії Звірід:

Марія Звірід

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Марія Звірід

Українська християнська поетеса. Автор чотирьох поетичних збірок. Проживає у м. Чернівці.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button