Актуальне

Про Євангеліє і політичний дискурс

Одна з проблем християн, що йдуть в політику на хвилі захисту християнських і традиційних цінностей (що б вони не означили), – це бажання поставити християнську віру на службу «правильним» політичним ідеям.

  • Чи потрібно бути аполітичними? – Ні.
  • Чи потрібно говорити про несумісність віри та політики? – Ні.
  • Чи можна відокремлювати богослов’я від політики? – Ні.

Але, займаючись політичними видами активностей, дуже важливо ідеологічно не оскверняти Ісуса Євангелії і саме Євангеліє Царства Божого:

  • надрасового, але в кожної раси,
  • наднаціонального, але в кожної нації,
  • надмовного, але в кожній мові,
  • надконфессіональному, але в кожній дитині Божій.

Євангеліє містить політичну оцінку. Але політична оцінка і ідеологія – це не Євангеліє.
Чи повинно Євангеліє впливати і трансформувати політичний дискурс? – Без сумніву.
Чи є політичний дискурс, досить обмежений часом, простором і контекстом, частиною Євангелія? – Ні.
Політики євангельських часів до смерті боялися Ісуса не тому, що Він проголошував політичну адженду проти (або за) окупований Ізраїль, римлян, Самарію, юдейського царя або римського імператора.

Але тому що Євангеліє Царства руйнувало їхню політичну адженду, ставлячи в центр Месію і місію Отця, об’єднуючи Його послідовників відносинами довіри й любові до Бога, один до одного, навіть змінюючи їхнє ставлення до ворога. Найостанніші сили й хвилини на Хресті Ісус присвятив молитві саме про Своїх ворогів… щоб і вони були частиною Його Царства, яке в цьому світі, не від світу цього…
Сила Євангелії не стільки в тому, що воно змінює політику, скільки в тому, що воно трансформує серце людини, відроджує його Духом Святим до життя по Христу, змінює відносини й формує новий політичний дискурс – явну присутність Царства у відносинах довіри та любові до Христа й один до одного.
Вплив Євангелія на політичну адженду, перш за все, полягає в пророчому моральному голосі волаючого в пустелі аморальності: не тільки з народом Божим або нацією, а й проти народу Божого і нації.
Ісус багато говорив до політиків і про політику у своєму вченні про Царство Боже. Навіть Пилат, всупереч релігійним юдейським політикам, визнав в ньому царя юдейського.
Але серце Отця не в політиці, а в примиренні Бога з людиною і людини з людиною виключно на підставі ставлення людини до Христа і Євангелія, а не до політичних ідей, ідеологій, партій, лідерів.
Причина та наслідок – це те, що здебільшого ігнорують християни. І політичний християнський «зашквар» особисто для мене свідчить про те, що християнська спільнота втратила суть місії Отця і Його Царства.
Якщо Церква сильна Євангелієм, місією Бога, силою Духа Святого, з нею не зможуть не рахуватися політики.
Якщо ж «Церква» хоче зважати на політику, інтегруватися в політичні рухи й використовувати політичну адженду (яка завжди обмежена часом, простором і контекстом) для творення Царства Божого у своїй країні, вона втрачає своє фундаментальне покликання – бути пророчим голосом Царства.
Сила Церкви – не в політичній активності, що абсолютно не є закликом до аполітичності.

  • Сила Церкви полягає в здійсненні місії Бога за допомогою проголошення Євангелія, що перетворює серце і відносини людини.
  • Сила Церкви полягає у вірності місії Бога і своєму місіональному, а не політичному покликанню.
  • Сила Церкви полягає не в християнських цінностях, а в тому, що в дітях Отця живе Дух Святий, що направляє нас до вірності Христові, а не політичному дискурсу.

Ніщо так не руйнує фундаментальну місіональну ідентичність церкви, як прагнення перетворити пророче служіння Церкви в «правильний» політичний дискурс, відвівши на другий план важливість любові Бога саме до грішника, перш за все, любові до однієї загубленої вівці на тлі 99 політичних праведників.
Чи потрібно бути активним у політиці? Без сумніву. Але сила наша не в політичному дискурсі, не в насадженні християнських або традиційних цінностей, не в Мечі, який Христос звелів Петру вкласти в піхви перед обличчям Своєї викупної смерті.
Наша сила – в нашій вірності Євангелії, яка змінює, в нашій любові до Бога, до ближнього і до ворога, в нашого Господа Ісуса Христа, Якому ми дозволяємо діяти в нас і через нас. Євангеліє перетворює політику. Але політика спотворює суть Євангелії, якщо ми робимо політичний дискурс, обмежений часом, простором і контекстом, частиною Євангелія…
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Тарас Дятлик

Пошукач кафедри культурології НПУ імені М.П. Драгоманова, голова правління ГО "Євангельська акредитаційна теологічна асоціація", член Міжнародної ради по євангельській богословській освіті (в рамках Всесвітнього євангельського альянсу), член Наглядової ради асоціації "Богослови без кордонів", регіональний директор United World Mission (Overseas Council) по Східній Європі та Центральній Азії в області розвитку богословських освітніх систем. Випускник Донецького християнського університету й Evangelische Theologische Faculteit (Лувен, Бельгія) за спеціалізацією богослов'я Нового Завіту.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button